Текущее время: 25 авг 2019 23:23

Правила форума


1. Паша всегда прав.

2. Если Паша неправ, см. п.1.



Ответить на тему  [ Сообщений: 1055 ]  На страницу Пред.  1 ... 67, 68, 69, 70, 71  След.
Мантри..понад усе!.. 
Автор Сообщение
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
141 рік від дня народження Сергія Ісайовича Уточкіна (1876-1916), видатного спортсмена-авіатора, одного з перших вітчизняних льотчиків, велогонщика, яхтсмена, боксера, футболіста. Народився в Одесі, навчався в одеській Рішельєвській гімназії (1886-1891). 15 березня 1910 року в Одесі здійснив свій перший політ, 21 і 24 квітня 1910 року літав у Києві. Пізніше демонстрував польоти в інших містах (у т.ч. у Житомирі, Ніжині) і за кордоном. Помер Сергій Уточкін на 40 році життя в петербурзькій психіатричній лікарні. Серйозні проблеми з психікою почалися у нього ще 1913 року, після невдалого перельоту за маршрутом Москва-Петербург. Льотчик потрапив у серйозну аварію, ледве вижив. Від страшного болю рятувався наркотиками; невдовзі з’явились і перші наслідки такого «лікування» – почали ввижатися переслідувачі. Друзі (серед них і Купрін) збирали гроші на його лікування, але він тікав з клінік; його ловили, а він знову тікав… Наступного дня після смерті Уточкіна в одеській газеті «Южная мысль» з’явився некролог, підписаний відомим спортивним журналістом Ембросом: «Величезна більшість знала тільки Уточкіна-спортсмена. Люди, що знали його близько, з перших же моментів зближення раптом переконувалися, ...є ще інший, ретельно захований від натовпу. Мало хто знав мрійника романтика, закоханого в сонце, і море, шукача краси в житті, в якому було щось від Дон-Кіхота, щось від Глана, щось від античного філософа-стоїка... Біля його колиски було багато добрих фей, що розкидали свої дари, але зла фея їх обплела ниткою трагізму». Некрологи з’явились не лише в одеських, але й в петербурзьких газетах. Щоправда, звістка про смерть видатного авіатора губилась серед повідомлень про воєнні дії, адже йшла Перша світова війна. Уточкін був одним із перших (ще дитячих) ідеалів конструктора Сергія Корольова. В Одесі знаменитому земляку встановлено пам’ятник.
***
141 год со дня рождения Сергея Исаевича Уточкина (1876-1916), выдающегося спортсмена-авиатора, одного из первых отечественных летчиков, велогонщика, яхтсмена, боксера, футболиста. Родился в Одессе, учился в одесской Ришельевской гимназии (1886-1891). 15 марта 1910 года в Одессе совершил свой первый полет, 21 и 24 апреля 1910 летал в Киеве. Позже демонстрировал полеты в других городах (в том числе в Житомире, Нежине) и за рубежом. Умер Сергей Уточкин на 40 году жизни в петербургской психиатрической больнице. Серьезные проблемы с психикой начались у него еще в 1913 году, после неудачного перелета по маршруту Москва-Петербург. Летчик попал в серьезную аварию, едва выжил. От страшной боли спасался наркотиками; вскоре появились и первые последствия такого «лечения» - начали мерещиться преследователи. Друзья (среди них и Куприн) собирали деньги на его лечение, но он бежал из клиник; его ловили, а он снова бежал... На следующий день после смерти Уточкина в одесской газете «Южная мысль» появился некролог, подписанный известным спортивным журналистом Эмбросом: «Громадное большинство знало только Уточкина-спортсмена. Люди, знавшие его близко, с первых же моментов сближения вдруг убеждались,… есть еще другой, тщательно спрятанный от толпы. Мало кто знал мечтателя романтика, влюбленного в солнце, и море, искателя красоты в жизни, в котором было нечто от Дон-Кихота, нечто от Глана, нечто от античного философа-стоика… У его колыбели было много добрых фей, разбросавших свои дары, но злая фея их оплела нитью трагизма». Некрологи появились не только в одесских, но и в петербургских газетах. Правда, известие о смерти выдающегося авиатора терялось среди сообщений о военных действиях, ведь шла Первая мировая война. Уточкин был одним из первых (еще детских) идеалов конструктора Сергея Королева. В Одессе знаменитому земляку установлен памятник.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


12 июл 2017 11:03
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
82 роки від дня народження Вадима Петровича Гетьмана (1935-1998), українського економіста, фінансиста, політичного діяча, академіка НАН України; Героя України (2005, посмертно). З 1987 року очолював Український республіканський Агропромбанк, з 1990 року — АКАПБ «Україна», у 1992-му — голова правління Нацбанку. Був одним із засновників і головою біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі, народний депутат України 1-го і 2-го скликань; брав активну участь у розробці й прийнятті Конституції. Загинув 22 квітня 1998 року. Його трагічна загибель стала одним з найбільш резонансних злочинних замахів в історії України. У 2005 році його ім’я Вадима Гетьмана присвоєно Київському національному економічному університету.
***
82 года со дня рождения Вадима Петровича Гетьмана (1935-1998), украинского экономиста, финансиста, политического деятеля, академика НАН Украины; Героя Украины (2005, посмертно). С 1987 года возглавлял Украинский республиканский Агропромбанк, с 1990 года - АКАПБ «Украина», в 1992-м - председатель правления Нацбанка. Был одним из основателей и председателем биржевого комитета Украинской межбанковской валютной биржи, народный депутат Украины 1-го и 2-го созывов; принимал активное участие в разработке и принятии Конституции. Погиб 22 апреля 1998 года. Его трагическая гибель стала одним из самых резонансных преступных покушений в истории Украины. В 2005 году его имя Вадима Гетьмана присвоено Киевскому национальному экономическому университету.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


12 июл 2017 11:04
Профиль
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..
Отличный топик Денесс сотворил, читаю с удовольствием. :стаут:


12 июл 2017 14:48
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..
[quote="[url=http://trezvyh.net/alcomarasme/viewtopic.php?p=71041#p71041]Хохол » 12 июл 2017 14:48[/url]"]Отличный топик Денесс сотворил, читаю с удовольствием. :стаут:[/quote]

Почему денесс? Это Бугаз сотворил целый год срет.


12 июл 2017 15:47
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..
Хм... А я смотрю рожа Денесса, подумал, что это он. :стаут:


12 июл 2017 19:20
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
Сьогодні святкують свій день народження український режисер, політичний в’язень Олег Сенцов та всесвітньо відомий український композитор Мирослав Скорик.

Олег Сенцов (1976), український кінорежисер, сценарист, найбільш відомий глядачеві завдяки фільму «Гамер» (2012). Картина брала участь у фестивалі авторського кіно в Роттердамі, у конкурсній програмі МКФ GoEas у німецькому Вісбадені, а також демонструвалася на Київському МКФ «Молодість» та мінському фестивалі «Листопад». Свій другий фільм «Носоріг» Сенцов так і не встиг відзняти - в Україні почалась Революця Гідності. Режисер був активним учасником «Автомайдану». У рідний Сімферополь Сенцов повернувся наприкінці лютого 2014 року - і тут же підключився до діяльності активістів, що підтримували рух «За єдину Україну». 11 травня 2014 року Олега Сенцова затримала у Криму Федеральна служба безпеки Російської Федерації. Пізніше його перевезли до Москви, у слідчий ізолятор у Лефортово. Кінорежисера звинуватили у тероризмі та незаконному зберіганні зброї. У матеріалах сфабрикованої справи він називався організатором диверсійно-терористичної групи. З вимогою звільнення Олега Сенцова до російської влади зверталися представники української кіноспільноти, уряд України, Європейська кіноакадемія; кінорежисери зі світовим ім’ям: Педро Альмодовар, Вім Вендерс, Майк Лі, Кшиштоф Зануссі, Анджей Вайда, Кен Лоуч та інші. Проте, все було марно. У серпні 2015 року Сенцова засуджено до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму, у лютому 2016 його етапували до Якутії. Наразі українська влада та світове співтовариство роблять все можливе, аби український кінорежисер повернувся на батьківщину. 16 березня 2017 року Європарламент прийняв резолюцію «Політичні в’язні в тюрмах Росії і ситуація в Криму». У тексті резолюції міститься перелік з 30 громадян України, які «незаконно утримуються» в тюрмах на території РФ, серед них – Олег Синцов.
***
Сегодня празднуют свой день рождения украинский режиссер, политический заключенный Олег Сенцов и всемирно известный украинский композитор Мирослав Скорик.

Олег Сенцов (1976), украинский кинорежиссер, сценарист, наиболее известный зрителю по фильму «Гамер» (2012). Картина участвовала в фестивале авторского кино в Роттердаме, в конкурсной программе МКФ GoEas в немецком Висбадене, а также демонстрировалась на Киевском МКФ «Молодость» и минском фестивале «Листопад». Свой второй фильм «Носорог» Сенцов так и не успел снять - в Украине началась Революция Достоинства. Режиссер был активным участником «Автомайдана». В родной Симферополь Сенцов вернулся в конце февраля 2014 года - и тут же подключился к деятельности активистов, поддерживающих движение «За единую Украину». 11 мая 2014 года Олега Сенцова задержала в Крыму Федеральная служба безопасности Российской Федерации. Позже его перевезли в Москву, в следственный изолятор в Лефортово. Кинорежиссера обвинили в терроризме и незаконном хранении оружия. В материалах сфабрикованного дела он назывался организатором диверсионно-террористической группы. С требованием освобождения Олега Сенцова к российским властям обращались представители украинской киносообщества, правительство Украины, Европейская киноакадемия; кинорежиссеры с мировым именем: Педро Альмодовар, Вим Вендерс, Майк Ли, Кшиштоф Занусси, Анджей Вайда, Кен Лоуч и другие. Но, все было напрасно. В августе 2015 года Сенцова приговорили к 20 годам лишения свободы с отбыванием в колонии строгого режима, в феврале 2016 его этапировали в Якутию. Сейчас украинская власть и мировое сообщество делают все возможное, чтобы украинский кинорежиссер вернулся на родину. 16 марта 2017 года Европарламент принял резолюцию «Политические заключенные в тюрьмах России и ситуация в Крыму». В тексте резолюции содержится перечень из 30 граждан Украины, которые «незаконно удерживаются» в тюрьмах на территории РФ, среди них - Олег Сенцов.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


13 июл 2017 10:21
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
Сьогодні святкує свій 79 день народження Мирослав Михайлович Скорик (1938), всесвітньо відомий український сучасний композитор, Герой України, академік, народний артист України, професор, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка, лауреат міжнародних конкурсів, почесний співголова Національної спілки композиторів України. Народився Мирослав Скорик у Львові. Цікаво, що його бабуся була рідною сестрою Соломії Крушельницької. У 1947 році родину Скориків було репресовано та вислано в Сибір. Лише в 1955 році 17-річний Мирослав разом з сім’єю повернувся до рідного Львова. З тих пір почався його стрімкий творчий ріст: навчання у Львівській консерваторії по класу композиції і, паралельно, на теоретичному відділенні у відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Романа Сімовича, Адама Солтиса, успішне закінчення консерваторії кантатою «Весна» на слова Івана Франка. У 1963 році Мирослав Скорик стає наймолодшим на той час членом Спілки композиторів України, разом з тим і наймолодшим педагогом у консерваторії. У свої 25 він почав викладати спочатку у Львівській, а з 1968 року і в Київській консерваторіях. Скорик – один з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Доробок митця містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортеп’янові, 2 скрипкові); твори для оркестру, ансамблів, фортепіано соло; музику до багатьох фільмів та театральних вистав. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів. Знаковою для української культури стала мелодія Мирослава Скорика до славнозвісної кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Саме йому, молодому композитору, режисер довірив озвучити свій твір. Як згадував згодом сам Скорик: «Я вивчав гуцульський фольклор, буквально вбирав всі ритми Карпатського краю». Згодом з музики до фільму виник один з найвідоміших творів композитора - «Гуцульський триптих» для симфонічного оркестру. Треба відзначити, що Скорик це єдиний в Україні композитор, який пише знакові віолончельні концерти. За Концерт №1 він був удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка в 1987 році. А через майже 30 років, у квітні 2016 року, відбулася світова прем’єра Другого Концерту для віолончелі з оркестром. Крім композиторської діяльності Мирослав Скорик відомий і як ініціатор і співзасновник багатьох міжнародних музичних фестивалів, серед яких «Музика українського зарубіжжя», Дні американської й української музики у Львові, «Пам'яті жертв голодомору – композитори України», Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти».
***
Сегодня празднует свой 79 день рождения Мирослав Михайлович Скорик (1938), всемирно известный украинский современный композитор, Герой Украины, академик, народный артист Украины, профессор, лауреат Национальной премии имени Т. Шевченко, лауреат международных конкурсов, почетный сопредседатель Национального союза композиторов Украины. Родился Мирослав Скорик во Львове. Интересно, что его бабушка была родной сестрой Соломии Крушельницкой. В 1947 году семья Скориков была репрессирована и выслана в Сибирь. Только в 1955 году 17-летний Мирослав вместе с семьей вернулся в родной Львов. С тех пор начался его стремительный творческий рост: обучение в Львовской консерватории по классу композиции и, параллельно, теоретическое отделение у известных музыкантов - Станислава Людкевича, Романа Симовича, Адама Солтыса, успешное окончание консерватории кантатой «Весна» на слова Ивана Франко. В 1963 году Мирослав Скорик становится самым молодым на то время членом Союза композиторов Украины, вместе с тем и самым молодым педагогом в консерватории. В свои 25 лет он начал преподавать сначала в Львовской, а с 1968 года и в Киевской консерваториях. Скорик - один из самых ярких представителей современного поколения композиторов. Работы художника содержат различные музыкальные жанры: оперу, балет, концерты (для оркестра, для виолончели с оркестром, 3 фортепианных, 2 скрипичных); произведения для оркестра, ансамблей, фортепиано соло; музыку ко многим фильмам и театральным спектаклям. Его музыка, сочетая в себе яркий национальный колорит и современную музыкальную технику, вошла в репертуар многих украинских и зарубежных исполнителей и коллективов. Знаковой для украинской культуры стала мелодия Мирослава Скорика к знаменитой киноленте Сергея Параджанова «Тени забытых предков». Именно ему, молодому композитору, режиссер доверил озвучить свое произведение. Как вспоминал впоследствии сам Скорик: «Я изучал гуцульский фольклор, буквально впитывал все ритмы Карпатского края». Впоследствии из музыки к фильму возникло одно из самых известных произведений композитора - «Гуцульский триптих» для симфонического оркестра. Надо отметить, что Скорик единственный в Украине композитор, пишущий знаковые виолончельные концерты. За Концерт №1 он был удостоен Государственной премии Украины им. Т. Шевченко в 1987 году. А спустя почти 30 лет, в апреле 2016 года, состоялась мировая премьера Второго Концерта для виолончели с оркестром. Кроме композиторской деятельности Мирослав Скорик известен и как инициатор и соучредитель многих международных музыкальных фестивалей, среди которых «Музыка украинского зарубежья», Дни американской и украинской музыки во Львове, «Памяти жертв голодомора - композиторы Украины», Международный фестиваль современной музыки «Контрасты».

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


13 июл 2017 10:21
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
75 років від дня народження Гаррісона Форда (1942), відомого американського актора і продюсера. Народився Гаррісон Форд у Чикаго. Популярність і слава до актора прийшли далеко не відразу. Невеликі ролі в декількох малобюджетних картинах не принесли акторові успіху. Шанс Форду випав в 1973 році коли він отримав роль другого плану у фільмі «Американське граффіті». А першою, по-справжньому зоряною роллю актора, стає роль капітана Соло в кіносазі «Зоряні Війни». Однак, як виявилося, справжній успіх очікував Форда попереду. У 1981 році роль археолога-мандрівника Індіани Джонса відразу перетворила його на кумира мільйонів глядачів та у секс-символ епохи. Неймовірний успіх стрічки зумовив три частини продовжень, головна роль в яких незмінно діставалася Форду. Наразі фільмографія актора налічує понад 50 кінокартин, серед яких «Апокаліпсис сьогодні», «Ігри патріотів», «Сабріна», «Той, хто біжить по лезу», «Літак президента». На початку 2016 року Гаррісона Форда названо найкасовішим актором в історії кіно. Наразі всі фільми за участю Форда у світовому прокаті зібрали близько 6 млрд. дол. США.
***
75 лет со дня рождения Харрисона Форда (1942), известного американского актера и продюсера. Родился Харрисон Форд в Чикаго. Популярность и слава к актеру пришли далеко не сразу. Небольшие роли в нескольких малобюджетных картинах не принесли актеру успеха. Шанс Форду выпал в 1973 году, когда он получил роль второго плана в фильме «Американское граффити». А первой, по-настоящему звездной ролью актера, становится роль капитана Соло в киносаге «Звездные Войны». Однако, как оказалось, настоящий успех ожидал Форда впереди. В 1981 году роль археолога-путешественника Индианы Джонса сразу превратила его в кумира миллионов зрителей и в секс-символ эпохи. Невероятный успех ленты обусловил три части продолжений, главная роль в которых неизменно доставалась Форду. Сейчас фильмография актера насчитывает более 50 кинокартин, среди которых «Апокалипсис сегодня», «Игры патриотов», «Сабрина», «Бегущий по лезвию», «Самолет президента». В начале 2016 года Харрисон Форд назван самым кассовым актером в истории кино. Сейчас все фильмы с участием Форда в мировом прокате около 6 млрд долл. США.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


13 июл 2017 10:21
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
80 років тому в Києві був розстріляний Михайло Львович Бойчук (1882-1937), український живописець-монументаліст і педагог, один з основоположників українського монументального мистецтва. Навчався у Віденській, Краківській і Мюнхенській академіях мистецтв. У 1908–1911 рр. вдосконалював майстерність у Парижі. Один з професорів-основоположників Української академії мистецтв (1917) у Києві. Заклав основи українського монументального мистецтва, виховав яскраву плеяду послідовників, т. з. бойчукістів. Під керівництвом Михайла Бойчука виконано розписи Луцьких казарм у Києві (1919), санаторію ім. ВУЦВК в Одесі (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Разом з учнями виконав серію обкладинок для черкаського видавництва «Сіяч» (1918). З листопада 1926 року до травня 1927 Бойчук разом із дружиною Софією Налепинською-Бойчук, учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром мали творчу подорож до Німецької держави, Французької республіки, Королівства Італія. Згодом ця поїздка і стала однією з формальних підстав для їхнього арешту та звинувачення у «шпигунстві» й участі в «контрреволюційній організації». 25 листопада 1936 року Михайла Бойчука заарештували, а 13 липня 1937 в Києві разом з його учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром розстріляли.
***
80 лет назад в Киеве был расстрелян Михаил Львович Бойчук (1882-1937), украинский живописец-монументалист и педагог, один из основоположников украинского монументального искусства. Учился в Венской, Краковской и Мюнхенской академиях искусств. В 1908-1911 гг. совершенствовал мастерство в Париже. Один из профессоров-основателей Украинской академии искусств (1917) в Киеве. Заложил основы украинского монументального искусства, воспитал яркую плеяду последователей, т. н. бойчукистов. Под руководством Михаила Бойчука выполнены росписи Луцких казарм в Киеве (1919), санатория им. ВУЦИК в Одессе (1928), Краснозаводского театра в Харькове (1933-1935). Вместе с учениками выполнил серию обложек для черкасского издательства «Сеятель» (1918). С ноября 1926 года до мая 1927 Бойчук вместе с женой Софией Налепинской-Бойчук, учениками Иваном Падалко и Василием Седляром имели творческое путешествие в Германское государство, Французскую республику, Королевство Италию. Впоследствии эта поездка и стала одним из формальных оснований для их ареста и обвинения в «шпионаже» и участии в «контрреволюционной организации». 25 ноября 1936 года Михаила Бойчука арестовали, а 13 июля 1937 в Киеве вместе с его учениками Иваном Падалко и Василием Седляром расстреляли.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


13 июл 2017 10:22
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
Сьогодні 22 річниця з дня смерті Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995), українського письменника і громадського діяча, академіка, Героя України (2005). Автор повісті «Земля гуде», романів «Прапороносці», «Людина і зброя» (Державна премія ім. Т. Шевченка), «Тронка», «Твоя зоря», «Собор». Письменник – автор сценаріїв кількох художніх фільмів, за його творами поставлено спектаклі та оперу. Народився Олесь Гончар на Полтавщині. Навчався у Харківському університеті, але навчання перервала війна. У складі студентського батальйону добровольцем пішов на фронт. У 1946 році закінчив Дніпропетровський університет. Перші літературні спроби молодого письменника – оповідання й повість – з’явилися ще 1938 року. Перебуваючи на фронті, писав вірші, які публікувались у фронтовій газеті. У повоєнні роки розпочав діяльність професійного літератора. Письменник чимало зробив для утвердження української мови, послідовно і самовіддано обстоював її державний статус. Стояв біля витоків створення Народного Руху України.
***
Сегодня 22 годовщина со дня смерти Олеся Терентьевича Гончара (1918-1995), украинского писателя и общественного деятеля, академика, Героя Украины (2005). Автор повести «Земля гудит», романов «Знаменосцы», «Человек и оружие» (Государственная премия им. Т. Шевченко), «Тронка», «Твоя звезда», «Собор». Писатель - автор сценариев нескольких художественных фильмов, по его произведениям поставлены спектакли и опера. Родился Олесь Гончар на Полтавщине. Учился в Харьковском университете, но учебу прервала война. В составе студенческого батальона добровольцем ушел на фронт. В 1946 году окончил Днепропетровский университет. Первые литературные опыты молодого писателя - рассказ и повесть - появились еще в 1938. Находясь на фронте, писал стихи, которые публиковались во фронтовой газете. В послевоенные годы начал деятельность профессионального литератора. Писатель много сделал для утверждения украинского языка, последовательно и самоотверженно отстаивал его государственный статус. Стоял у истоков создания Народного Руха Украины.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 10:55
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
99 років від дня народження Інгмара Бергмана (1918-2007), шведського режисера театру і кіно, сценариста, письменника. Професійно займатися кіно почав з 1941 року. Спочатку редагував чужі сценарії, згодом написав власний (це було «Цькування»). Світову славу Бергману принесли картини 50–60-х рр. – «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Усмішка літньої ночі», «Мовчання». Подальші фільми – «Пристрасть», «Шепоти і крик», «Сцени з сімейного життя», «Фанні і Олександр», лише підтвердили його геніальність. Хоча, генієм його вважав світ – у рідній Швеції ставлення було досить прохолодним. Співвітчизники закидали режисерові, що його фільми надто старомодні та нудні, надмірно філософічні, а інтелігенція просто не хотіла помічати його нових робіт. Кульмінацією цього затяжного конфлікту став від’їзд Бергмана з країни: його мало не вигнали, звинувативши у несплаті податків. Потім він повернувся, і відносини покращились, але лише ззовні. Бергман вже був світовою знаменитістю, «товаром на експорт», а тому батьківщина вже не могла не відчути гордощів за нього і не могла відмовити собі у задоволенні поділити з ним його славу… З усього кінематографічного спадку режисера (а він зняв 50 фільмів) найулюбленішою (найзрозумілішою) серед шведів на сьогоднішній день є картина «Фанні і Олександр» – його остання, «прощальна» кіноробота. Залишивши кіно, Бергман цілковито зосередився на роботі в театрі, де працював до останнього. У нього не було ні мобільного телефону, ні комп’ютера. Він майже не спілкувався з пресою. Усамітнено жив на острові Готланд у Балтійському морі.
***
99 лет со дня рождения Ингмара Бергмана (1918-2007), шведского режиссера театра и кино, сценарист, писатель. Профессионально заниматься кино начал с 1941 года. Сначала редактировал чужие сценарии, впоследствии написал собственный (это была «Травля»). Мировую славу Бергману принесли картины 50-60-х гг. - «Земляничная поляна», «Седьмая печать», «Улыбка летней ночи», «Молчание». Последующие фильмы - «Страсть», «Шепоты и крик», «Сцены из семейной жизни», «Фанни и Александр», только подтвердили его гениальность. Хотя, гением его считал мир - в родной Швеции отношение было довольно прохладным. Соотечественники обвиняли режиссера, что его фильмы очень старомодные и скучные, чрезмерно философичные, а интеллигенция просто не хотела замечать его новых работ. Кульминацией этого затяжного конфликта стал отъезд Бергмана из страны: его чуть ли не выгнали, обвинив в неуплате налогов. Затем он вернулся, и отношения улучшились, но только снаружи. Бергман уже был мировой знаменитостью, «товаром на экспорт», а потому родина уже не могла не почувствовать гордости за него и не могла отказать себе в удовольствии разделить с ним его славу... Из всего кинематографического наследия режиссера (а он снял 50 фильмов) любимой (понятной) среди шведов на сегодняшний день является картина «Фанни и Александр» - его последняя, ​​«прощальная» киноработа. Оставив кино, Бергман полностью сосредоточился на работе в театре, где работал до последнего. У него не было ни мобильного телефона, ни компьютера. Он почти не общался с прессой. Уединенно жил на острове Готланд в Балтийском море.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 10:56
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
145 років від дня народження Льва Васильовича Бачинського (1872–1930), українського політичного діяча, адвоката. Автор конституційного закону від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР та закону про земельну реформу. В січні 1919 очолював делегацію представників Галичини, Буковини і Закарпаття, яка 22 січня взяла участь в урочистій церемонії проголошення Злуки двох українських держав у Києві. Після переходу УГА за Збруч залишився в окупованому польськими військами Станіславі (Івано-Франківськ). Підтримував діяльність президента ЗУНР Євгена Петрушевича за кордоном, спрямовану на відновлення незалежності Західно-Української Народної Республіки дипломатичними заходами. Належав до провідних членів Української Радикальної Партії (з 1926 - Української Соціалістичної Радикальної Партії).
***
145 лет со дня рождения Льва Васильевича Бачинского (1872-1930), украинского политического деятеля, адвоката. Автор конституционного закона от 3 января 1919 года об объединении ЗУНР и УНР и закона о земельной реформе. В январе 1919 возглавлял делегацию представителей Галичины, Буковины и Закарпатья, которая 22 января приняла участие в торжественной церемонии провозглашения Воссоединения двух украинских государств в Киеве. После перехода УГА за Збруч остался в оккупированном польскими войсками Станиславе (Ивано-Франковск). Поддерживал деятельность президента ЗУНР Евгения Петрушевича за рубежом, направленную на восстановление независимости Западно-Украинской Народной Республики дипломатическими мерами. Принадлежал к ведущим членам Украинской Радикальной Партии (с 1926 - Украинской Социалистической Радикальной Партии).

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 10:56
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
150 років від дня народження Густава Клімта (1862-1918), австрійського художника і графіка, автора портретів і картин у стилі модерн. Одна з кращих хрестоматійних робіт Клімта «Портрет Аделі Блох-Бауер», написана художником у 1907 році була продана влітку 2006 на одному з аукціонів за рекордну для творів мистецтва суму – 135 мільйонів доларів (наразі її вартість оцінюється у 160 млн). На початку 1900-х років Густав Клімт був одним з наймодніших художників Відня. Він був близький до імператорської сім’ї і вів богемний спосіб життя. Саме йому й замовив портрет власної дружини австрійський цукровий магнат Фердінанд Блох-Бауер. «Портрет Аделі Блох-Бауер» іноді називають «австрійською Джокондою». Шедевр купив американський філантроп і мільйонер, власник відомої косметичної фірми Estee Lauder Рональд Лаудер, пращури якого були австрійцями. Цікаво, що у 1912 році Клімт написав ще один портрет Аделі Блох-Бауер. Це полотно теж не музейне, до 2016 року воно знаходилося у приватній колекції американської телеведучої Опри Вінфрі, поки його не купив невідомий колекціонер з Китаю.
***
150 лет со дня рождения Густава Климта (1862-1918), австрийского художника и графика, автора портретов и картин в стиле модерн. Одна из лучших хрестоматийных работ Климта «Портрет Адели Блох-Бауэр», написанная художником в 1907 году была продана летом 2006 года на одном из аукционов за рекордную для произведений искусства сумму - 135 млн долларов (сейчас она оценивается в 160 млн). В начале 1900-х годов Густав Климт был одним из самых модных художников Вены. Он был близок к императорской семье и вел богемный образ жизни. Именно ему и заказал портрет своей жены австрийский сахарный магнат Фердинанд Блох-Бауэр. «Портрет Адели Блох-Бауэр» иногда называют «австрийской Джокондой». Шедевр купил американский филантроп и миллионер, владелец известной косметической фирмы Estee Lauder Рональд Лаудер, предки которого были австрийцами. Интересно, что в 1912 году Климт написал еще один портрет Адели Блох-Бауэр. Это полотно тоже не музейное, до 2016 года оно находилось в частной коллекции американской телеведущей Опры Уинфри, пока не его купил неизвестный коллекционер из Китая.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 10:57
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
415 років від дня народження Джуліо Мазаріні (1602–1661), французького державного діяча, кардинала (з 1641), першого міністра французького уряду, фактичного правителя країни в перший період царювання Людовіка ХІV. З ім’ям Мазаріні пов’язане укріплення абсолютизму і утвердження гегемонії Франції в Європі. Був затятим бібліофілом. Став засновником однієї з найбільших тогочасних бібліотек (1643), яка увійшла згодом до складу Національної бібліотеки Франції.
***
415 лет со дня рождения Джулио Мазарини (1602-1661), французского государственного деятеля, кардинала (с 1641), первого министра французского правительства, фактического правителя страны в первый период царствования Людовика ХІV. С именем Мазарини связано укрепление абсолютизма и утверждение гегемонии Франции в Европе. Был ярым библиофилом. Стал основателем одной из крупнейших тогдашних библиотек (1643), которая вошла впоследствии в состав Национальной библиотеки Франции.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 11:00
Профиль
Заслуженный МагистрЪ АлкомаразмЪа
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21 ноя 2012 12:20
Сообщения: 15110
Откуда: ГилморЪГрадЪ
Ответить с цитатой
Сообщение Re: Мантри..понад усе!..100500
Сьогодні Франція відзначає головне національне свято республіки - День взяття Бастилії.

Взяття Бастилії вважається початком Великої французької революції. Офіційно свято було встановлено у 1880 році. З тих пір штурм фортеці вважається символом згоди та єднання французької нації, а День взяття Бастилії фактично є Днем незалежності країни. Бастилія – ​​фортеця, що знаходилась в передмісті Сен-Антуан, на заході Парижа, була побудована наприкінці XIV століття, як фортифікаційна споруда для захисту французької столиці від атак англійців і виконувала цю функцію до XVII століття, коли її було перетворено на тюрму для «особливих» злочинців, політичних опонентів і шпигунів. Серед в’язнів Бастилії було чимало визначних особистостей Франції: письменник-мораліст Франсуа де Ларошфуко, драматург П’єр Огюстен Карон де Бомарше, двічі в’язнем Бастилії був філософ Франсуа-Марі Аруе де Вольтер. Для багатьох французів фортеця стала символом всевладдя і деспотизму королів. В кінці XVIII століття Франція опинилася на межі банкрутства. 17 червня 1789 року депутати третього стану Генеральних штатів, що представляли найнижчі верстви населення і духовенство, проголосили себе Національними зборами і закликали до прийняття конституції. Поштовхом для облоги Бастилії стали чутки про рішення короля розігнати Збори, а також усунення з поста державного контролера фінансів реформатора Жака Неккера. Обурені парижани вийшли на вулиці. 11 липня стало відомо про концентрацію королівських військ під Парижем. 14 липня 1789 року парижани, які вирішили надати опір військам, рушили до Бастилії, маючи надію заволодіти зброєю, що там зберігалася. Цікаво, що на той момент у фортеці знаходилося лише семеро в’язнів - четверо фальшивомонетників, двоє психічно хворих і один вбивця, а гарнізон Бастилії налічував трохи більше 100 чоловік. Штурм фортеці тривав чотири години. Після взяття Бастилії Людовик XVI відновив на посаді Неккера і відвів війська від Парижа. Містяни тріумфували. Після 14 липня Паризький муніципалітет ухвалив рішення про знесення Бастилії. Протягом наступних трьох років фортецю було розібрано. Нині на місці знесеної фортеці знаходиться площа Бастилії. У центрі площі височіє Липнева колона, що була встановлена ​​на згадку про події Липневої революції 1830 року, в результаті якої абсолютну монархію Карла X було повалено, і на зміну їй прийшла конституційна монархія на чолі з королем-громадянином Луї-Філіпом. Офіційні урочистості з приводу головного свята Франції починаються ще напередодні низкою балів. Цього дня відбудеться військовий парад на Єлисейських полях (до речі, один з найстаріших в Європі), який починається на площі Етуаль і рухається по Єлисейських полях в сторону Лувру, де його приймає президент Франції. Обов’язковим завершенням святкування стане грандіозний феєрверк біля Ейфелевої вежі та на Марсовому полі.
***
Сегодня Франция отмечает главный национальный праздник республики - День взятия Бастилии

Взятие Бастилии считается началом Великой французской революции. Официально праздник был установлен в 1880 году. С тех пор штурм крепости считается символом согласия и единения французской нации, а День взятия Бастилии фактически является Днем независимости страны. Бастилия - крепость, которая находилась в пригороде Сен-Антуан, на западе Парижа, была построена в конце XIV века, как фортификационное сооружение для защиты французской столицы от атак англичан и выполняла эту функцию до XVII века, когда она была преобразована в тюрьму для «особых» преступников, политических оппонентов и шпионов. Среди узников Бастилии было немало выдающихся личностей Франции: писатель-моралист Франсуа де Ларошфуко, драматург Пьер Огюстен Карон де Бомарше, дважды узником Бастилии был философ Франсуа-Мари Аруэ де Вольтер. Для многих французов крепость стала символом всевластия и деспотизма королей. В конце XVIII века Франция оказалась на грани банкротства. 17 июня 1789 года депутаты третьего сословия Генеральных штатов, представлявшие самые низкие слои населения и духовенство, провозгласили себя Национальным собранием и призвали к принятию конституции. Толчком для осады Бастилии стали слухи о решении короля разогнать Собрание, а также смещение с поста государственного контролера финансов реформатора Жака Неккера. Возмущенные парижане вышли на улицы. 11 июля стало известно о концентрации королевских войск под Парижем. 14 июля 1789 года парижане, решившие оказать сопротивление войскам, двинулись к Бастилии в надежде завладеть оружием, что там хранилось. Интересно, что на тот момент в крепости находились лишь семь узников - четверо фальшивомонетчиков, двое психически больных и один убийца, а гарнизон Бастилии насчитывал чуть более 100 человек. Штурм крепости длился четыре часа. После взятия Бастилии Людовик XVI восстановил в должности Неккера и отвел войска от Парижа. Горожане ликовали. После 14 июля Парижский муниципалитет принял решение о сносе Бастилии. В течение следующих трех лет крепость была разобрана. Сейчас на месте снесенной крепости находится площадь Бастилии. В центре площади возвышается Июльская колонна, которая была установлена ​​в память о событиях Июльской революции 1830 года, в результате которой абсолютная монархия Карла X была свергнута, и на смену ей пришла конституционная монархия во главе с королем-гражданином Луи-Филиппом. Официальные торжества по поводу главного праздника Франции начинаются еще накануне рядом баллов. В этот день состоится военный парад на Елисейских полях (кстати, один из старейших в Европе), который начинается на площади Этуаль и двигается по Елисейским полям в сторону Лувра, где его принимает президент Франции. Обязательным завершением празднования станет грандиозный фейерверк у Эйфелевой башни и на Марсовом поле.

_________________
Наконец-то вменяемый разговор начался на форуме . Остаётся надеяться , шо ебанаты отсюда свалят . И придут нормальные люди .(цы)

..з особьiмъ цинiзьмомъ..


14 июл 2017 11:01
Профиль
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Ответить на тему   [ Сообщений: 1055 ]  На страницу Пред.  1 ... 67, 68, 69, 70, 71  След.

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: Google [Bot] и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group.
Designed by STSoftware for PTF.
Русская поддержка phpBB
Мобильный вид